Послання Urbi et Orbi
Його Святості Івана Павла II
Різдво, 25 грудня 1999
1. «Бо хлоп’ятко нам народилося, сина нам дано» (Іс 9:5). Сьогодні в Церкві та у світі лунає «добра новина» про Різдво. Вона звучить у словах пророка Ісаї, званого «євангелистом» Старого Завіту, який говорить про таємницю відкуплення, наче бачив події семи століть по тому. Слова, натхненні Богом, дивовижні слова, які приходять в історію, і сьогодні, на порозі 2000 року, відлунюють по всій землі, проголошуючи велику таємницю Втілення.
2. «Хлоп’ятко нам народилося». Ці пророчі слова сповнені в розповіді Євангелиста Луки, який описує цю «подію», сповнену все нових подиву та надії. Тієї ночі у Вифлеємі Марія народила Дитя, яке назвала Ісусом. У заїзді для них не було місця; і так Мати народила Сина в стайні, і поклала Його в ясла. Євангелист Йоан у Пролозі свого Євангелія проникає в «таємницю» цієї події. Народжений у стайні є вічним Сином Божим. Він є Слово, яке було на початку, Слово, яке було з Богом, Слово, яке було Богом. Усе, що сталося, через Нього сталося (пор. Йо 1:1-3). Вічне Слово, Син Божий, прийняв природу людини. Бог Отець «так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав» (Йо 3:16). Коли пророк Ісая каже: «Хлоп’ятко нам народилося», він відкриває у всій його повноті таємницю Різдва: вічне породження Слова Отця, Його народження у часі через дію Святого Духа.
3. Коло цієї таємниці розширюється: Євангелист Йоан пише: «І Слово стало тілом, і оселилося між нами» (Йо 1:14); і додає: «Котрі ж прийняли Його – тим дало право дітьми Божими стати» (Йо 1:12). Коло цієї таємниці розширюється: народження Сина Божого є найвищим даром, найбільшою благодаттю на користь людини, яку тільки міг собі уявити людський розум. Згадуючи народження Христа в цей святий день, ми разом із цією подією живемо «таємницею божественного усиновлення людини» через працю Христа, який приходить у світ. Тому Різдвяна Ніч і Різдвяний День сприймаються як «святі» тими, хто шукає правди. Ми, християни, визнаємо їх «святими», бо в них пізнаємо безпомилкову печать Того, Хто є Святим, сповненого милосердя і добра.
4. Цього року є ще одна причина, яка робить цей день благодаті ще святішим: це початок Великого Ювілею. Вчора ввечері, перед Святою Месою, я відчинив Святі Двері Ватикану. Символічне дійство, яке відкриває Ювілейний Рік, жест, який особливою красномовністю підкреслює щось, що вже присутнє в таємниці Різдва: Ісус, народжений від Марії у вифлеємській бідності, Він, Вічний Син, даний нам Отцем, є, для нас і для всіх, Дверима! Дверима нашого спасіння, Дверима життя, Дверима миру! Це послання Різдва і проголошення Великого Ювілею.
5. Ми звертаємо свій погляд до Тебе, Христе, о Двері нашого спасіння, коли дякуємо Тобі за все добро минулих років, століть і тисячоліть. Однак ми повинні зізнатися, що людство іноді шукало Істину деінде, вигадувало хибні впевненості та переслідувало оманливі ідеології. Іноді люди відмовлялися поважати і любити своїх братів і сестер іншої раси або віри; вони відмовляли в основних правах окремим людям і націям. Але Ти продовжуєш пропонувати всім світло Істини, яка спасає. Ми дивимося на Тебе, Христе, о Двері Життя, і дякуємо Тобі за чудеса, якими Ти збагачував кожне покоління. Часом цей світ не поважає і не любить життя. Але Ти ніколи не перестаєш любити життя; справді, у таємниці Різдва Ти просвітлюєш уми людей, щоб законодавці та політичні лідери, чоловіки й жінки доброї волі, могли вітати людське життя як дорогоцінний дар. Ти прийшов, щоб дати нам Євангеліє життя. Зводимо очі до Тебе, Христе, о Двері миру, як, паломники в часі, відвідуємо всі місця скорботи і війни, місця спочинку жертв жорстоких конфліктів і жорстокої розправи. Ти, Князю миру, закликаєш нас заборонити безглузде використання зброї та звернення до насильства та ненависті, які прирекли окремих людей, народи та континенти.
6. «Сина нам дано». Ти, Отче, дав нам свого Сина. І даруєш Ти Його нам знову сьогодні, на зорі нового тисячоліття. Для нас Він — Двері. Через Нього ми входимо в новий вимір і досягаємо повноти долі спасіння, яку Ти приготував для всіх. Саме з цієї причини, Отче, Ти дав нам свого Сина, щоб людство пізнало, що Ти хочеш дати нам у вічності, щоб люди мали силу здійснити Твій таємничий план любові. Христе, Сину Вседіви Матері, світло і надія тих, хто шукає Тебе, навіть коли не знає Тебе, і тих, хто, знаючи Тебе, шукає Тебе тим більше. Христе, Ти – Двері! Через Тебе, у силі Святого Духа, ми бажаємо увійти в третє тисячоліття. Ти, Христе, Той самий учора, сьогодні і навіки (пор. Євр 13:8).
Джерело: www.vatican.va
Переклад з англійської: Максим Гонтар
Photo by Laura Nyhuis on Unsplash
